Вражаючі факти про Юпітер: його супутники, атмосфера, таємниці Великої Червоної Плями та унікальні дослідження гігантської планети
Юпітер – це п’ята за віддаленості від Сонця планета (п’ята планета Сонячної системи). Юпітер відноситься до газових гігантів і названий на честь верховного давньоримського бога, аналога давньому грецькому Зевсові.
У Юпітера на даний моменти виявлено 79 природних супутників. Юпітер відома людям з давніх часів. У культурі месопотамської планета називалася «Біла зірка». Детальний опис 12-літнього циклу руху Юпітера було дано китайськими астрономами, які назвалися планету «Зірка року». Греки іменували його «Зірка Зевса».
Сусідами Юпітера є Сатурн і Марс, який відділений від гіганта поясом астероїдів. Найбільш визнана модель будови Юпітера припускає, що він складається з атмосфери, шару металевого водню і кам’яного ядра.
Форма магнітного поля у Юпітера сильно сплюснута і нагадує диск. Юпітер володіє потужними радіаційними поясами. Космічний апарат «Галілео» при обльоті гіганта отримав дозу радіації, що перевищує смертельний для людини рівень у 25 разів. У Юпітера є слабкі кільця, виявлені під час проходження «Voyager-1» повз планети в 1979 році.
Орбіта Юпітера
Середня відстань від Юпітера до Сонця 778,57 мільйона кілометрів (5,2 астрономічної одиниці).
Перигелій (найближча до Сонця точка орбіти): 740,574 мільйона кілометрів (4,95 астрономічної одиниці).
Афелій (найдальша від Сонця точка орбіти): 816,521 мільйона кілометрів (5,458 астрономічної одиниці).
Середня швидкість руху по орбіті Юпітера становить близько 13,07 кілометра в секунду.
Один оборот навколо Сонця планета робить за 11,86 земних років.
Рік на планеті становить 398,88 юпитерианских доби.
Відстань від Юпітера до Землі варіюється в межах від 588 до 967 мільйонів кілометрів.
Напрямок обертання Юпітера відповідає напрямку обертання всіх (крім Венери й Урана) планет Сонячної системи.
Фізичні характеристики Юпітера
Юпітер – перша за розміром планета в Сонячній системі.
Верхній рівень непрозорих хмар Юпітера характеризується тиском в 1 атмосферу і температурою -107 °C; на глибині 146 кілометрів – 22 атмосфери, +153 °C.
Середній радіус Юпітера становить 69 911 ± 6 кілометрів, тобто близько 11 радіусів Землі.
Площа поверхні Юпітера становить 62,1796 мільярда квадратних кілометрів.
Середня щільність Юпітера становить 1,326 грам на кубічний сантиметр.
Прискорення вільного падіння на Юпітер одно 24,79 метра на секунду в квадраті (2,535 g).
Маса Юпітера дорівнює 1,8986 х 1027 кілограм, що становить близько 317,8 мас Землі.
Атмосфера Юпітера
Атмосферний тиск Юпітера становить від 20 до 220 кілопаскалей. Двома основними компонентами атмосфери Юпітера є молекулярний водень (близько 89,8 ± 2%) і гелій (10,2 ± 2%).
В атмосфері Юпітера можна виділити екзосферу, термосферу, стратосферу, тропопаузу, тропосферу. У термосфере Юпітер втрачає з випромінюванням значну частину свого тепла, тут формуються полярні сяйва і іоносфера. Швидкість вітрів на Юпітері може перевищувати 600 кілометрів на годину. Юпітер демонструє яскраві і стійкі полярні сяйва навколо обох полюсів.
Дослідження Юпітера
На початку XVII століття Галілео Галілей вивчав Юпітер з допомогою телескопа і відкрив чотири найбільших супутника гіганта: Ганімед, Іо, Каллісто і Європа. Сьогодні ці місяця відомі як «Галілеєві супутники».
У 1660-х роках Джованні Кассіні виявив на Юпітері смуги і плями. Першим оточення Юпітера відвідав зонд NASA «Pioneer 10». Систему Юпітера відвідали сім апаратів пролітної траєкторії («Pioneer 10», «Pioneer 11», «Voyager-1», «Voyager-2», «Ulysses», «Cassini», «New Horizons») і два орбітальних («Galileo» і «Juno»).
Активно проводяться дослідження Юпітера як за допомогою наземних, так і за допомогою космічних телескопів, зокрема телескоп «Hubble».
Цікаві факти про Юпітері
У 1970-х роках американський астроном Карл Саган висловлювався з приводу можливості існування у верхніх шарах атмосфери Юпітера життя на основі аміаку. Велика червона пляма – це унікальний довговічний і самий гігантський ураган Сонячної системи. Його поточний діаметр 15 000 х 30 000 кілометрів (для порівняння, діаметр Землі становить близько 12 700 кілометрів). Точний хімічний склад внутрішніх шарів Юпітера неможливо визначити сучасними методами спостережень.
В областях Юпітера, на які падають тіні від його великих супутників, температура поверхні підвищується, а не знижується, як можна було б очікувати.
Супутники Юпітера, назви яких закінчуються на букву «е» (Карму, Синопі, Ананке, Пасифе та інші), звертаються навколо планети у зворотному (ретроградному напрямі.